Десять років тому фури з львівським сміттям вирушили Україною, спровокувавши національну кризу. Сьогодні львівське сміття продовжує їздити чужими полігонами, а обіцяний 20 років тому міським головою завод перетворився на епіцентр міжнародного конфлікту. Хто насправді відповідає за інфраструктурний провал Львова?
Ретроспектива
Та цей «сміттєвий туризм» виник не внаслідок раптового природного стихійного лиха. Львівське сміття поїхало країною, бо ще протягом десятиріччя до аварії посадовці всіх рівнів відкладали системне вирішення проблеми.
Передумови трагедії: полігон, який мав бути закритий ще в нульових
Вирок бездіяльності: кого покарали за Грибовичі
Завод-примара: хронологія порушених обіцянок
Після Грибовицької трагедії Львів опинився під безпрецедентним тиском, і міській владі була життєво необхідна історія успіху. У 2018 році місто нарешті отримало міжнародну фінансову допомогу для вирішення проблеми.
«Львів отримає організований ЄБРР пакет фінансування в сумі до 35 млн євро для вирішення проблем у сфері поводження з твердими побутовими відходами… Проєкт реалізується за європейськими стандартами екологічної та соціальної безпеки».
Але щойно справа дійшла до практики, європейські стандарти зіткнулися з львівськими реаліями.
18 травня 2021 року ЛКП «Зелене місто» уклало генеральний контракт із Control Process. 10 серпня 2021 року стартували роботи на вулиці Пластовій, 13.
За контрактом FIDIC на будівництво відводилося рівно 730 днів. Первісний дедлайн здачі об’єкта був чітким: 10 серпня 2023 року.
Повномасштабна війна у лютому 2022 року, повітряні тривоги та руйнування логістики справді стали об’єктивним форс-мажором, який призупинив роботи на кілька місяців.
Ці дії розкритикували експерти. Як зазначили будівельні аналітики, за законами України (клас наслідків СС3) кожна черга має бути технологічно автономною. Проте у Львові першою чергою зробили лише прокладання кабелів та підстанцію, які фізично не можуть переробляти сміття.
Завдяки цьому поділу, навесні 2025 року ЛКП «Зелене місто» без згоди генпідрядника завело на об’єкт нову компанію — ТОВ «Кавер Енерджі Плюс», віддавши їй контракт на понад 111 мільйонів гривень.
Ситуація досягла критичної точки 23 березня 2026 року, коли Львівська міська рада в односторонньому порядку надіслала повідомлення про розірвання контракту з Control Process S.A.
«Станом на 23 липня 2026 року у справі №30187/ICA7 склад арбітражного трибуналу для розгляду спору по суті ще не сформовано. Жодних остаточних рішень щодо вини сторін чи мільйонних штрафів Міжнародний арбітражний суд не ухвалював».